Про затвердження Інструкції про службові відрядження .. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИНАКАЗ1.
. Утвердить Инструкцию о банковском переводе с учетом замечаний и предложений, высказанных на. Беларусь от 31 января 1997 г. Территориальные учреждения Банка России используют порядок применения мер, предусмотренных Инструкцией Банка России от 31.03. 1997 N 59. ИНСТРУКЦИЯ от 31 марта 1997 г. N 59. Приложение 1 к Инструкции Банка России от 31.03.97 N 59 'О применении к кредитным организациям мер воздействия за нарушения пруденциальных норм деятельности'..
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України. Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон. Наказами Міністерства фінансів. На виконання пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 0. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" НАКАЗУЮ. Затвердити Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, що додається. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про службові відрядження в межах України та на територію держав- учасниць СНД, затверджену наказом Міністерства фінансів від 1.
Міністерства фінансів від 3. ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ. Міністерства фінансів України.
Инструкция Приказ. Принят. ЦБ РФ 31.03.1997. Номер. 02-139 59. Редакция от. 26.01.2010. Дата начала действия. 17.04.1997. Статус. Финансовое состояние кредитной организации устанавливается с учетом требований Указания Банка России от 31.03.2000 N 766-У 'О.
Міністерства фінансів України. НСТРУКЦІЯ про службові відрядження в межах України та за кордон.
I. Загальні положення. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно- правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом).
3 Инструкция ЦБ РФ от 31.03.1997 № 59 (с изм. от 23.07.2004) «О применении к кредитным организациям мер воздействия за нарушения пруденциальных норм деятельности». В случае нарушения нормативов к кредитной организации применяются меры воздействия, предусмотренные инструкцией ЦБРФ №59 от 31. 03. 1997 . По применению инструкции банка россии. От 31.03.1997 n 59 'о применении к кредитным организациям. Мер Воздействия' при нарушениях кредитными организациями. Не действует Редакция от 31.03.1997 Подробная информация. Наименование документ. Приложение N 1 к Инструкции Банка России от 31 марта 1997 г. N 59.. По применению инструкции банка России От 31.03.1997 n 59 'о применении к кредитным организациям.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником). Службові поїздки тривалістю менше доби працівників дипломатичної служби України, які направлені у довготермінове відрядження, що пов'язані із супроводженням українських делегацій та посадових осіб, отриманням та відправкою багажів, кур'єрської та командирської пошти в аеропортах, морських та річкових портах, на вокзалах, не вважаються відрядженнями.{Пункт 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 6. Пункт 4 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів № 6. Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою- розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно- правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження. Підприємство самостійно встановлює порядок ознайомлення працівника, який направляється у відрядження за кордон, з його фінансовими зобов'язаннями, що регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 0. Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 0. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 2. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.{Пункт розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 8. Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 0. Пункт 7 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 6. За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).{Пункт 7 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 6.
Приказ Банка России от 31.03. 1997 N 02-139 (ред. от 26.01.2010) "О норм деятельности" (вместе с Инструкцией Банка России от 31.03. 1997 N 59).
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними.{Пункт розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 8.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 0. Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту. II. Порядок відрядження в межах України.
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. Строк відрядження визначається керівником або його заступником але не може перевищувати 3. Кабінету Міністрів України від 0. Абзац другий пункту 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 8.
Абзац третій пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів № 8. Абзац четвертий пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів № 8. Абзац п'ятий пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів № 8.
Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1.